середа, 20 грудня 2017 р.

Терміново опрацювати з батьками!

Вікторія Прудей (Victoria Prooday) володіє ступенем магістра з трудотерапії в Медичній школі при університеті Торонто. У неї великий досвід роботи з дітьми та батьками. Я закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я говорю в цій статті. Навіть, якщо ви не згідні з моєю точкою зору, будь ласка, дотримуйтесь рекомендацій в кінці цієї статті. Після того, як ви побачите позитивні зміни в житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я говорю те, що говорю! Саме зараз в наших домівках розгортається мовчазна трагедія, яка зачіпає найдорожче, що у нас є: наших дітей! реклама Наші діти перебувають в жахливому емоційному стані! Більше того, за останні 15 років статистика психічних розладів у дітей жахає: ● кожна п’ята дитина має розлади психіки; ● поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%; ● поширеність підліткової депресії зросла на 37%; ● частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%. Що ще нам потрібно, щоб подивитися правді в очі? Ні, відповідь не в поліпшенні діагностичних можливостей! Ні, вони не народжуються такими! Ні, це не вина школи і системи! Так, якби боляче нам не було це визнавати, в багатьох випадках саме ми, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям! Що не так: Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як: ● Емоційно доступні батьки. ● Чітко окреслені межі і настанови. ● Обов’язки. ● Збалансоване харчування і достатній сон. ● Рух і свіже повітря. ● Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу. Замість цього діти мають: ● Абстрактних батьків. ● Батьків, які дозволяють дітям все. ● Відчуття, що їм всі винні. ● Незбалансоване харчування і недостатній сон. ● Сидячий домашній спосіб життя. ● Нескінченну стимуляцію, технічні забави, миттєве задоволення. Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звичайно, ні! Людську природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не обійтися! Як ми бачимо, наслідки жахливі. За втрату нормального дитинства діти розплачуються втратою емоційного щастя. Як це виправити? Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими і здоровими, нам треба прокинутися і повернутися до основ. Ще не пізно! Я знаю це, тому що сотні моїх клієнтів бачили позитивні зміни в емоційному стані їх дітей протягом тижня (а в деяких випадках навіть днів) після реалізації цих рекомендацій: Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви — батьки дитини, а не її друзі. Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям, якщо їх бажання розходяться з потребами. ● Давайте здорову їжу і обмежуйте снеки. ● Проводьте в день час на природі. ● Щодня влаштовуйте сімейні вечори без електроніки. ● Грайте в настільні ігри. ● Щодня залучайте дитину до справ (складати білизну, прибирати іграшки, розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл і т. д.). ● Укладайте дитину спати в один і той же час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети. Навчайте дітей відповідальності та незалежності. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди: ● не складайте і не носіть за дитиною ранець, не приносьте їй в школу забуту їжу/домашню роботу, не очищайте банан для 5-річної дитини. Навчайте їх самостійно робити все це. Навчіться бути терплячими й дайте можливість вільно проводити час, щоб у дитини була можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви: ● Не оточуйте дитину постійними розвагами. ● Не підсовуйте техніку як ліки від нудьги. ● Не заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, в ресторані, в магазині. Нехай мозок дитини вчиться самостійно розганяти «нудьгу». Будьте емоційно доступні, вчіть дітей соціальним навичкам: ● Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною. ● Навчіть дитину справлятися зі злістю і роздратуванням. ● Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, поводити себе за столом і в розмові. ● Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте, лоскочіть дитину, читайте їй, танцюйте, стрибайте й повзайте з нею разом! Ми повинні змінити своїх дітей, інакше отримаємо ціле покоління на пігулках! Ще не пізно, але часу залишається все менше…

Немає коментарів:

Дописати коментар